Тремба А. Святогорівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Добропільської районної ради

Тремба Аліса

Святогорівська загальноосвітня школа  І – ІІІ ступенів

Добропільської Районної ради

Роль шкільних музеїв у збереженні

пам’яті про події Другої світової війни

Реформування системи освіти, що здійснюється нині в нашій державі, ставить своєю метою формування свідомого громадянина, патріота, професіонала з такими особистісними якостями і рисами характеру як турбота про благо народу, сприяння утвердженню Української держави, готовність відстоювати її незалежність.

Особлива роль у формуванні цих громадянських якостей в учнівської молоді відводиться вихованню історією, зокрема при вивченні історії рідного краю, яка виконує важливі науково-пізнавальні та виховні функції.[1]

Мета музейної педагогіки – сприяння розвитку творчих здібностей учнів. Музейна педагогічна система передбачає саме таку організацію навчально-виховного процесу, за якої учень – один із головних суб’єктів творчої діяльності. Вона визначає модель становлення творчої особистості як піраміду, в основі  якої – гуманна людина з усією сукупністю творчих задатків, здібностей, мотивів.

З огляду на це, особливої актуальності набуває поширення краєзнавчого матеріалу, застосування різноманітних форм і методів організації навчально-виховного процесу. Пріоритетна роль при цьому має належати таким активним, ґрунтованим на демократичних засадах методам, які б спрямовували учнів на самостійний пошук істини, сприяли формуванню у них критичного мислення, ініціативи і творчості.

Важливою умовою ефективного використання матеріалів з історії рідного краю є залучення учнів до краєзнавчих  пошуків, особистої його участі в науково-дослідній роботі. Учні повинні  знати: основні джерела з історії рідного краю, методи їх вивчення і використання в навчально-виховній роботі; основні проблеми сучасної історичної та інших соціально-гуманітарних наук; проблеми місцевої археології, етнографії, топоніміки; особливості учнівських досліджень з краєзнавчої тематики.[3]

Основною формою організації краєзнавчої роботи в Святогорівській ЗОШ I-IIIст. є проведення екскурсій до шкільного музею, відвідування музеїв району.

Історико-краєзнавчий музей є важливим освітньо-виховним осередком. Вивчення минулого свого краю немислиме без збору пам’яток, документів і матеріалів.  Як з наукової, так і педагогічної точки зору, експедиція, похід чи акція, робота краєзнавчого гуртка втрачає свою цінність, якщо вони не планують збору матеріалів для колекцій. А колекціонування, в свою чергу, потребує створення музею.[4]

Даючи учням навики дослідницької роботи, активізуючи їх творчу діяльність, шкільні музеї сприяють патріотичному вихованню підростаючого покоління.

Пам’ять – сила. Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – державою. Школа працює над збереженням історичної пам’яті нашого народу. Результатом кропіткої праці вчителів та учнів є створення у школі музеїв та музейних кімнат. В нашій школі вже давно започатковано музейну кімнату,де одна з експозицій присвячена Другій світовій війні.[5]

Музейна кімната стала центром виховної роботи в школі. Рада музею та екскурсоводи організовують екскурсії, читацькі конференції, подорожі історичними місцями Святогорівської селищної ради. Вчителі української мови та літератури проводять конкурси читців творів поетів рідного краю, вікторини.

Шкільний музей – соціокультурний центр територіальної громади села та осередок духовності та культури Добропільщини.

Діяльність музею сприяє залученню молодого покоління до вивчення та збереження історичної спадщини свого народу, патріотичному вихованню  на прикладах подвигів старших поколінь у боротьбі з нацизмом і прагнення українського народу до волі і незалежності, увічненню бойових подвигів захисників Батьківщини та вшанування людей, які працювали в тилу в роки боротьби з нацизмом, удосконаленню пошукової та просвітницької роботи, сприяє підвищенню ролі родинного виховання, поглибленню духовної єдності поколінь.

Відкриттю музейної кімнати школи передувала значна організаційна, пошукова, науково-дослідницька робота. Жителі села, з родин яких не повернулися з фронту сини, батьки, подарували вишиті рушники і фотографії загиблих. Музей висвітлює історію села періоду 2-ї Світової війни 1941-1945 рр. ( додаток 1)

В результаті роботи пошукових загонів музей поповнився новими оригінальними експонатами: фронтовим записником Солохи Олексія Федоровича, фотографією, свідоцтвом про народження та свідоцтвом про освіту, посмертним медальйоном Аріхіна Михайла Олександровича, знайдений зусиллями членів пошукової групи «Зелена брама».   В ході акції проведено значну пошукову роботу по виявленню на території села солдатських могил. На сільському кладовищі с. Святогорівки старожили села вказали місце поховання солдат, які відступали через село  і попали під обстріл та бомбардування німецьких літаків. Дві могили на старому сільському кладовищі не заросли бур’яном, а уквітчані барвінком – люди, які пам’ятають ті трагічні події, доглядають їх, а більшість жителів села навіть не знали про ці поховання. Учні та вчителі школи провели облаштування могил, встановили гробнички, хрест, замовили відповідну табличку. 

Пошуківці створили «Книгу Пам’яті» та «Книгу Спогадів», зустрілися з представниками всіх родин села, яких торкнулися події війни. Найбільш цікаві розповіді Гордієнко П.О., Васюк В.Ф.,Шевченко П.Й.. Накреслено карту, на якій позначені військові операції, в яких брали участь наші односельчани. Члени пошукових загонів представили свою роботу на виставці в музеї. В школі діє загін «Відкрите серце», який допомагає ветеранам війни та праці.

Учні старших класів є постійними учасниками конкурсу творів «У війни не жіноче обличчя», де висвітлюють спогади учасників бойових дій.

Учні 8-11 класів провели дослідження «Війна в долі моєї родини», склали родовідні дерева, визначили представників своїх родин, які стали свідками чи учасниками трагедій XX століття – воєн, голодомору, репресій, зібрали ретро-фото та провели їх захист.

Просвітницька робота шкільного музею є багатоплановою і цікавою. В ході проведення акції «Подвигу жити у віках» випустили тематичні газети .

Для проведення екскурсій створено групу екскурсоводів. Зріс  інтерес до минулого, неоднозначні трактування багатьох його сторінок, в тому числі і місцевих, надають краєзнавчим аспектам формування  історичної свідомості учнівської молоді, особливої актуальності і зобов’язують усіх, хто причетний до виховання молодого покоління, наполегливо шукати шляхи удосконалення усього комплексу цієї роботи [2]

За Батьківщину у боях вмирали 
Однаково — дорослі і малі... 
За довгі роки ще не розшукали 
Усіх могил солдатських на землі.

Розкидані вони у чистім полі, 
Десь при дорозі, у розмай-траві... 
Могил отих не обминай ніколи: 
Поховані у них — для нас живі!

Там сплять навічно воїни-солдати, 
Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини, 
Їм не судилось весен зустрічати, 
Тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники-орлята: 
Тепер уже були б із них орли! 
Схилися ж над могилами солдатів, 
Що у боях за тебе полягли.
М. Познанська

Список використаної літератури:

1.Жупанський Я. Про об’єкт і предмет вивчення національного краєзнавства / Я. Жупанський // Краєзнавство. – № 1-2. – 1994. – С. 3-6.

2.Кравченко А. Музеї в навчанні історії / А. Кравченко // Історія України. – № 9. – 2013. – С. 15-20.

3.Мельниченко В. Формування історичної свідомості учнівської молоді / В. Мельниченко // Краєзнавець Черкащини. – Вип. 3. – Черкаси, 1992. –  С. 3-5.

4.Назаренко С. Використання потенціалу музеїв у навчально-виховному процесі / С. Назаренко // Історія України. – № 1. – 2013. – С. 14-16.

5.Перелигіна Л. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії та у виховній роботі / Л. Перелигіна //  Історія та правознавство. – № 35. – 2007. – С. 9-11.